розпочинати переговори

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

1) відкриті переговори

2) розпочинати переговори

1. ком. переговори; обговорення умов; 2. фін. передача; продаж, дисконт, виплата

1. процес взаємного обміну думками, інформацією тощо з метою домовитися про що-небудь або з'ясувати якісь питання; 2. переуступлення, облік векселя; виплата за чеком, за векселем.

═════════■═════════

bilateral negotiations двосторонні переговори; business negotiations ділові переговори; commercial negotiations комерційні переговори; constructive negotiations конструктивні переговори; contract negotiations обговорення умов контракту • переговори щодо контракту; direct negotiations прямі переговори; final negotiations завершальні переговори; intergovernmental negotiations міжурядові переговори; intricate negotiations складні переговори; meaningful negotiations змістовні переговори • конструктивні переговори; multilateral negotiations багатосторонні переговори; on-going negotiations переговори, які тривають; painstaking negotiations ретельні переговори; preliminary negotiations попередні переговори; preparatory negotiations підготовчі переговори • попередні переговори; previous negotiations попередні переговори; price negotiation переговори про ціни; private negotiations закриті переговори • неофіційні переговори • приватні переговори; protracted negotiations довгі переговори • затяжні переговори • тривалі переговори; sales negotiations переговори про продаж; stalled negotiations переговори, які зайшли в безвихідь; substantive negotiations суттєві переговори; successful negotiations успішні переговори; sustained negotiations довгі переговори • тривалі переговори; tariff negotiations переговори про митні тарифи; technical negotiations технічні переговори; top-level negotiations переговори на вищому рівні; trade negotiations торговельні переговори; wage negotiations переговори щодо заробітної плати

═════════□═════════

by negotiations шляхом переговорів; minutes of the negotiations протокол переговорів; negotiation against documents переговори проти документів; negotiations for reconciliation переговори з метою узгодження • переговори з метою погодження; negotiation of a bill виплата за векселем; negotiation of a cheque виплата за чеком; to begin negotiations починати/почати переговори; to be in negotiations проводити/провести переговори • вести переговори; to boycott negotiations бойкотувати переговори; to break off negotiations припиняти/припинити переговори; to cancel negotiations закривати/закрити переговори • скасовувати/скасувати переговори; to carry on negotiations проводити/провести переговори • вести переговори; to conduct negotiations проводити/провести переговори • вести переговори; to defer negotiations відкладати/відкласти переговори; to discontinue negotiations припиняти/припинити переговори • закривати/закрити переговори • скасовувати/скасувати переговори; to enter into negotiations починати/почати переговори • розпочинати/розпочати переговори; to fail in negotiations зазнавати/зазнати невдачі в переговорах; to finalize negotiations завершувати/завершити переговори; to handle negotiations проводити/провести переговори • вести переговори; to hold negotiations проводити/провести переговори • вести переговори; to initiate negotiations починати/почати переговори • розпочинати/розпочати переговори; to open negotiations починати/почати переговори • розпочинати/розпочати переговори; to participate in negotiations брати/взяти участь у переговорах; to postpone negotiations відкладати/відкласти переговори; to put off negotiations відкладати/відкласти переговори; to reopen negotiations відновлювати/відновити переговори; to restart negotiations відновлювати/відновити переговори; to resume negotiations відновлювати/відновити переговори; to settle by negotiation вирішувати/вирішити шляхом переговорів; to speed up negotiations прискорювати/прискорити переговори; to start negotiations починати/почати переговори; to stop negotiations припиняти/припинити переговори; to suspend negotiations припиняти/припинити переговори

* * *

1) ( входити) to enter; ( про війська) to march in ( into)

2) ( ступати) to step (in)

3) ( розпочинати) to enter ( into), to start

4) ( до організації) to join, to become a member (of)

I adj

1. відкритий, гласний

2. невирішений

3. відвертий, відкритий

4. явний, усім відомий, публічний

- open ballot відкрите голосування

- open conference відкрита конференція

- open diplomacy відкрита дипломатія

- open-door policy політика відкритих дверей

- open-door principle принцип відкритих дверей

- open enmity неприхована ворожнеча

- open force відкрите насильство

- open question відкрите/ невирішене питання

- open scandal публічний скандал

- open secret розкритий секрет, "секрет Полішинеля"

- open statement вступна заява

- open threatening неприховані погрози

- open town відкрите місто

- open treaty відкритий міжнародний договір; договір, відкритий для підписання (бажаючими державами)

- open water відкрите море

- to leave a matter open залишити питання відкритим

- the question is open to negotiations питання, відкрите для переговорів

II v відкривати, починати; братись за щось, розпочинати щось

- to open business relations встановити торгові відносини

- to open a conference відкрити нараду

- to open the debate відкрити дебати

- to open the diplomatic relations встановити дипломатичні відносини

- to open a meeting відкрити нараду

- to open negotiations почати переговори, приступити до переговорів

- to open up відкриватись, виявлятись (про можливості тощо)

- to open up a dialogue відкрити нові можливості ведення діалогу